Вода тече як і багато років тому,
А серце б’ється трошечки нервово
І кожен крок ти робиш з тяжким болем
І вже сидиш ти на краю свого моста.
Я йду до тебе в тому сні страшному,
Де крила виросли й хотілося літать.
Лише моя любов не дозволяла того.
Твоя ж казала рухатись вперед.
Вже бачу річку, де на дні якої
Не видно відображення твого
І, ставши поруч,
Слухаю я тишу та ніжний шепіт серденька мого.
Говориш ти:”Нам не дано літати”
І вітер ті ж повторює слова,
А я не вірю й хочу сподіватись,
Що все ж колись підніметься душа.
Та обернувся ти і серце розірвало,
А вітер виє:”Бачиш, мертвий я”.
Не брешуть очі, що не вмів літати,
І плине по воді твоя душа.
Ріка тече як і багато років тому,
А серце б’ється трошечки нервово,
Тепер стою я на мосту сама
І розумію, що тебе нема.
P.S.Стих о настоящим сне про реального человека, которого нету в живых...
Вiщий сон
© Copyright: Ольга Кель, 2007
Свидетельство о публикации №107123101430
Свидетельство о публикации №107123101430
Рецензии
Замечательно!
Если честно, впервые читаю стих на украинском языке. -
Мне ОЧЕНЬ понравилось!
Я к тебе (ничего, что так?) скоро зайду еще...
Евгений Багашов 21.01.2008 20:22 • Заявить о нарушении
Если честно, впервые читаю стих на украинском языке. -
Мне ОЧЕНЬ понравилось!
Я к тебе (ничего, что так?) скоро зайду еще...
Евгений Багашов 21.01.2008 20:22 • Заявить о нарушении
Большое спасибо.Мне ОЧЕНЬ приятно 0=)
P.S.Заходи,прошу;)Буду рада...
Ольга Кель 21.01.2008 22:22 Заявить о нарушении
P.S.Заходи,прошу;)Буду рада...
Ольга Кель 21.01.2008 22:22 Заявить о нарушении