Кричи, кричи як тільки можеш,
Слова твої у ніч пішли!
Бери з собою все, що хочеш,
Лиш страх з собою не бери!
Біжи звідсіль ти швидко-швидко,
Тікай – навколо ні душі!
Та не забудь протерти личко,
Бо сліз не видно лиш тобі.
Навколо квіти, трави, грози,
І віє вітер звідусіль.
Вони вже бачили ті коси,
Що були змочені у біль.
І тільки як відчуєш волю,
Кришталь зійде із вуст твоїх,
Холодний жар паде росою
Ти привітаєш сміхом їх
Та крик придушиш сам собою,
Зупинять ніжки швидкий біг.
Почуття
© Copyright: Ольга Кель, 2007
Свидетельство о публикации №107123101354
Свидетельство о публикации №107123101354
Рецензии
Дуже чуттєвий вірш. Особливо сподобався вираз"...коси, що були змочені у біль." Ти вмієш досить нестандартно виражати свої думки, і тому мені подобаються твої вірші.
Сергей Величко 30.04.2008 21:48 • Заявить о нарушении
Сергей Величко 30.04.2008 21:48 • Заявить о нарушении