Траг чна комед я мого життя

Ти граєш ролі головні у театрі
Під назвою «життя», а думки твої,
На глядачів впливають, їм не знати,
Що бажання породжують сни.


Моя трагічна комедія не виключення,
А правило, в якості декорацій,
У ній місто дуже багатотисячне,
Десь страшне, десь прекрасне.
У ролі дуже головній, звичайно ти,
Я режисер, закоханий в актрису,
Благаю знов на репетицію прийти,
А прати знов приходиться завісу.
Ти не приходиш, чи дуже рідко,
Мене тішиш блискучою грою,
І після цього миттю зникнеш,
Зробив банальний жест рукою…


Пишу сценарій, років так на п’ять,
Фантазія летить у простір часу,
І знов твій погляд, знов твоє ім’я,
Як викреслити його, я не знаю.


Виходжу на сцену, ось мій автобус,
Я їду до цензорів, затвердити ролі,
І бачу твоє відображення знову,
В місцях, що знайомі до болі…


Сьогодні вистава, ти не забула?
Не можеш? На гастролях вже?
Я думав, ти вже повернулась,
І підготовив сцену, світло, все…


Багато режисерів і комедій,
І драм, і сліз, любові, почуттів,
І кожен хоче, щоб справжня леді,
У головній ролі святкувала з ним…
Чи любов всенародну, чи повний провал,
Чи всесвітню відомість, чи забуття,
Чи вдалий кадр, чи вихід на екран,
Чи «Оскар», чи просто яскраве життя…


У мене є сценарій, а у шафі,
Висить сценічний мій костюм,
Ти його бачила, ти знаєш,
Мій хрест, що з гордістю несу.


Ти знов на репетиції не була,
Звичайно вибачилась зразу,
І монолог читав у залу я,
Вкінці, звичайно, і заплачу…
Не буде оплесків, ніхто
Не бачив сліз, бо не було нікого,
Де граєш ти увесь народ,
У стані радості п’янкої…


А критик хто? Звичайно ти,
І довго вже лежить сценарій,
Мого життя, на твоєму столі
Не читаний жодного разу…


У чому ж трагедія?
Можливо сцена замала?
А де ж обіцяна комедія?
Чому так сумно, де вона?


Я і актор, і режисер, і сценарист,
Собі кричу я сам «Не вірю!»
Десь романтик, а десь фаталіст,
А десь душа, як у хижого звіра.
Я граю у порожній залі,
Відлуння мір партнер невільний,
Де граєш ти, не знаю,
Напевне скоро переїду в божевільню…
Можливо там глядач мій, ні,
Звичайно, це маразм, я краще,
Залишусь на порожній брудній сцені,
Нічого, що я глядачів не бачу…


У тебе буде добре все,
У нашому театрі та кіно,
Почуємось, побачимось, для тебе,
Завжди роль головна у мене всеодно…