Де ключ в д твого серця?

Де ключ від твого серця? Де?
Де шлях, поцілунками вкритий?
Як за життя дістатись тебе?
Як намагатись не любити?

Можливо він, десь вкритий снігом,
Лежить, немов таємний скарб,
І не дістатися вершини,
Для погляду, нажаль, її нема…

Можливо він, на небесах,
У янгола на шиї бережеться,
Впаде комусь у руку, прийде час,
У серці дзвоном відіб’ється.

Можливо він у тебе на столі,
Лежить, під зошитом «твоїх підкорень»,
На полиці, де твої книги всі,
Де ранком грає сонця промінь.


А може носиш ти його в руці,
Тримаючи міцно у долоні,
Цей ключ від твого серця,
Не віддаєш поки нікому.

О Господи, як тяжко віднайти,
Цей ключ від її серця,
Заради нього світ пройти,
І знати як кохання зветься.

Якщо ж він на дні океану,
Або на одній із зірок,
То тут навіть я і не знаю,
Як мені зробити перший крок.

Все, вирушаю на пошуки,
На все життя, або на два чи три,
Звичайно, помолюся пошепки,
Ну все, «Підйом!» вже треба йти…

Якщо знайду цей ключ, благаю,
Не змінюй від серця замок,
Принаймні згодом, не відразу,
Дай мені шанс на другий крок…