н чне марення

Я прокидаюсь вночі...
Анічичирк...
Тихо...
Хтось розбудив моє лихо
І воно вже не спить...
І болить...
І я його умовляю,
Майже благаю,
Не скигли, бо я вмираю...
Лягай, я тебе присплю,
Бо майже люблю,
І затулю
Те, що болить, долонькою...
Будь трохи сонькою,
Сином, донькою...
І засни...
І можеш спати так до весни
І бачити білі сни,
А може і голубі...
Далебі...
Але все одно собі
Що хочеш можеш залишити,
А я тебе заколишу...
Все...тиша...


Рецензии