Я хочу помилятись у мріях нездоланних,
Відчути крізь страхіття тепло твоїх долонь.
Я хочу розумітись на почуттях жаданих.
Для цього від розлуки і розпачу боронь.
Я хочу, щоб не вірив у те, що я загину,
І знав, що лиш у небі усе моє життя,
І що крізь зорі я до ночі вічно лину,
Бо в неї найщиріші та ніжні почуття.
Я вірю, що ти знаєш про те, що я не винна
У тому, що на крилах до світла я лечу.
Ти маєш розуміти: я просто надто вільна.
Я знаю, ще до сонця я крила обпалю.
Тримай мене...
© Copyright: Рия Аллер, 2007
Свидетельство о публикации №107122201374
Свидетельство о публикации №107122201374
Рецензии