Тягнулись з-під фіранки на паркет лискучі вуха –
це вітер припадав і ними нишком слухав
пружинно-співану, скрипучу колискову ліжка,
де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка.
Із борошна небесного, з жади, що струменіла –
одвічне тісто замісили – в нім душа і тіло
росли, мов розпускалися пелюстки та листочки...
мостилось щастя материнське під сузір`ям квочки.
20 Грудня 2007
Прихiд материнства - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107122000262
Свидетельство о публикации №107122000262
Рецензии