Просто добре, як згадаю :)
Пам’ять пестить образ твій.
Я до шрамів прикладаю
Листя, що спадало з мрій.
Хай босоніж на світанку
Пробіжить, допоки сплю,
Мрія першого кохання –
Димка білого вогню.
Хай мине багато років,
Прокидаючись, збагну,
Що не все втрача свідомість:
Твій малюнок не згублю.
Я довірю сили морю.
Доля – мій товариш, друг.
Я до хвиль і бризк говорю,
Напуваю світлом з рук.
Най пройде багато часу,
Щастя дітям розповім:
Як босоніж на світанку
Ти пробіг життям моїм :))
Тобi
© Copyright: Иллюзия Атмосферы, 2007
Свидетельство о публикации №107121802644
Свидетельство о публикации №107121802644
Рецензии