Я не можу тобі те що хочу сказати,
я не можу відкрити серце своє,
мого мозку мабуть Ктулху зохавав,
і думки лиш про тебе залишив мені.
Ти є сонце і зоре єдина моя,
що вселяє у душу коштовне тепло,
що дає мені силу прокинутись вранці
і промінням яскравим забирає мій сон.
Знаю я що для тебе нема перепон,
ти спрямовуешь погляд значно ширше за всіх,
і усе що ти знаєшь мені не збагнуть,
навіть душу віддавши на руки тобі.
Буду грішен сказавши, що добре мені,
або те що мій смуток це "просто так",
але ти всеодно повіриш мені,
бо не бачиш сліз на моїх очах.
***
© Copyright: Алби Алби, 2007
Свидетельство о публикации №107121700207
Свидетельство о публикации №107121700207
Рецензии