спалах...
темрява ніжна наче троянди
в душу ввійшла спалахом світла;
спалах помер наче ті прайди,
що загубили себе серед міста.
масло рожеве солодке на смак
та гірко чомусь, та подих далекий...
рахую хмарини, лежу наче п’яний той рак,
а в небі сидить вітер холодний, маленький.
троянди жовті, а може червоні??????
зів’яли у темряві світлих думок,
а може вони? як і я самотні,
а може просто клавіша "ок"/......?
ужгород
квітень
2007
Свидетельство о публикации №107121701480