Свiт помер
біль в очах спалахує вогнями,
рана на руках стікає Кафкою на світ.
всі життя поріжу я мечами,
затоплю я в крові мертвий заповіт.
на хресті висить душа спотіла
і пісок скрипить на потрісканих губах.
мертва тора, як строка спотіла
списана, порізана залишилася в ногах,
журавлем лежати, і співати
гімни партизанам-комуністам, і лісам.
руки, губи ,як із вати -
помираю розіп’ятий на хресті - я сам.
сам себе я увінчавим горем
і гвіздки у тіло забивав, і кров текла -
солено чорним морем...
Світ помер - померла і душа моя !
2007
© Copyright: Рустан, 2007
Свидетельство о публикации №107121701477
Свидетельство о публикации №107121701477
Рецензии