всiм тихо
капає на весняні бурштини
померзла вода, холодно...
дратує крик голодної дитини,
що рве зубами тіло мертве, тіло - Я,
волаю наче вовк в ночі на місяць білий
від болі, від образ - ТИ ДЕ ДУША МОЯ?!!!
та лиш звучить Бетховен сивий та німий....
закрию очі і помолюсь своїм богам.
хоч видумка, та боляче в тиші кричить
дитинка мертва у багні, не дам спочити я ногам
втечу у світ примар - душа в душі мовчить...
2007
Свидетельство о публикации №107121701470