Страх, а ти не в змозі це прийняти,
І всі думки ти змушений ховати,
Всі почуття - примарні і примхливі
І перед страхом всі вони зрадливі.
Чому ж не хочеш зрозуміти?
Cтрах - це природно, цього не змінити.
Не знищити й не перетворити,
І не усунути ніяк.
Бо страх - це існування твого знак.
Якщо його нема, нема й тебе.
Він завжди, над усім, своє бере.
Від цього ти тікаєш, та дарма,
Сильнішого нічого бо нема.
Його не збореш й не переженеш.
І від самого себе не втечеш.
Розкрий себе для цього відчуття.
Не прагни спокою чи забуття.
Прийми з відкритим серцем і душею.
І ти побачиш - зміниться життя.
укр
© Copyright: Переменчивая, 2007
Свидетельство о публикации №107121402470
Свидетельство о публикации №107121402470
Рецензии