Внутренний космос укр
Знов імпульси думок моїх
Вирують у повітрі.
Ніщо не взмозі зупинити їх
Ніщо, в цілому світі.
Зі мною космос розмовляє,
І шепіт уночі.
І сердце, наче, завмирає
І молиться – мовчи.
І тиша ніжно обіймає,
Стімких думок ріка...
І невідомість відступає,
Страх і печаль зника.
І все стає вже неважливе,
Проблем нема і бід.
І раптом, все стає можливим
Мене приймає світ...
Свидетельство о публикации №107121402454