небо чорне, чорне море і думки.
спина горить слідами споминів німих.
вони висять старенькі, як замки
від любощів твоїх, моїх сідих...
там осінь бігає зеленогола
і мавки співанки співають,
а в небі знов обнова -
упала зірка - ангели злітають.
і в погребі де Львів помер
я каву п’ю гірку, смачну,
як ті вуста - дороги стер
в ганчірку я страшну...
нап’юся болем і повішуся
на дереві святім,
як ангел смерті втішуся -
невже помер? а втім...
невже помер?
© Copyright: Рустан, 2007
Свидетельство о публикации №107121401619
Свидетельство о публикации №107121401619
Рецензии
"повішуся
на дереві святім" - такий персонаж вже був...
Де ще можна почитати Ваші вірші?
Любовь Либуркина 15.12.2007 02:14 • Заявить о нарушении
на дереві святім" - такий персонаж вже був...
Де ще можна почитати Ваші вірші?
Любовь Либуркина 15.12.2007 02:14 • Заявить о нарушении
""повішуся
на дереві святім" - такий персонаж вже був...")))
на сайті litclub.us якщо знайдеш, там с тим проблемно))))
Рустан 17.12.2007 13:04 Заявить о нарушении
на дереві святім" - такий персонаж вже був...")))
на сайті litclub.us якщо знайдеш, там с тим проблемно))))
Рустан 17.12.2007 13:04 Заявить о нарушении