У наймах - Збiрка - Краплi Всесвiту
цигарка тане – губляться думки.
Розбавлена вином буденних барв палітра
вбирає сіризну на відстані руки.
Потріскуть з ваги, мов кості, лапи крісла,
забився у куток продавлений диван,
розлізлий черевик будовою прокиснув,
і поки рак з гори не свиснув – б`є дурман.
За склом хлюпоче ніч, від хвиль дерева п`яні,
тут щастя на ковток, на краплю – теплоти.
Заклинило життя на марнослів`ї «money»,
згадалося гніздо, наставлені роти.
У пережитку залишися туго,
бо не довіку тут втинатиму я дні...
Там діти квітнуть, йде весна за плугом,
сльозу втирають очі материнські. Ні!
Не треба більше – ні мани, ні «money». Кличе...
та в`яже вузлики дорога, жде, пробач...
Яка ж то чайка, що за морем не кигиче?
Яке ж то море, що не чує чайки плач?
12 Грудня 2007
Свидетельство о публикации №107121300245
Ты- ГЕНИЙ.
Лемара Лемара 18.06.2010 15:39 Заявить о нарушении
Остался пепел от былого и он белого цвета.
Значит жизнь продолжается.
С лю`,
ЛЮ
Юрий Лазирко 19.06.2010 01:19 Заявить о нарушении
Если будет, достаточно переводов - попрошу у тебя разрешения и выдам отдельной книгой твое понимание меня...
Я слово держать умею!
С уважением,
ЛЮ
Юрий Лазирко 19.06.2010 01:25 Заявить о нарушении
Лемара Лемара 19.06.2010 01:34 Заявить о нарушении