Вiрогiднiсть - Збiрка - Парасоля для долi

Юрий Лазирко
Повіка небесного ока – крило яструбине
стрілою складається, падає вістрям, мов камінь
на серце, де пісня тріпоче в тривозі пташиній
та літо втамовує радість хмільними ковтками.
Палають у зелені світу палати

i пір’я летить, розлітається вискубом білим,
мов сніг мовчазний, переказує дотик відвертий.
Всевидяче око, проникливі голоду стріли –
наповнення чаші життя невблаганністю смерті.
Ти вічна, Любове, як є що втрачати...

10 Грудня 2007


© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107121002629
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Лазирко
Рецензии
Написать рецензию
"Ти вічна, Любове, як є що втрачати... - проникливо та правдиво...

гарні у Вас вірші,
з вдячністю,

Алхимия Чувств Натали   13.12.2007 01:32   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую Наталі,
Ваші вірші читати теж одна приємність.
З теплом,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   13.12.2007 23:16   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Лазирко