Крила від усмішки, долі проталина –
в небо розбурхане вирвалось
стримано «так».
В'ється довіра сердець – простирадлами,
близькість оклично витискує
поспіхом знак.
Хочеться – дихати дикістю п'яною,
відкарбувати цілунком
гарячим «моя»,
кликати святість, упитись осанною
та розділити в розхлюпинах
розум та «я».
Яблуко вкушено, цноту знебожено,
світ перевернуто. Східцями
поступу вниз
пальці крокують – в очах заворожено
пестить спокусу думками
тілесний каприз.
Виведи формулу волі небесної,
сило бажання, щоб пристрасть
вогнем зацвіла...
Те, що написано – все перекреслено
кольором тиші, рукою
земного тепла.
То не вуста – то забутості паливо,
дотик готує новий,
мандрівний переліт.
Крила від усмішки, долі проталина –
ніч розпускає в коханні
вогню первоцвіт.
5 Грудня 2007
Вогонь - первоцвiт - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107120600258
Свидетельство о публикации №107120600258
Рецензии
Зачаровують рядки... ніби справжнісінький вогонь ось-ось спалахне!
Вогню кохання і натхнення Вам, шановний Юрію!
З повагою!
Корнейчук Пётр Ефимович 09.12.2007 17:07 • Заявить о нарушении
Вогню кохання і натхнення Вам, шановний Юрію!
З повагою!
Корнейчук Пётр Ефимович 09.12.2007 17:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.