мука

Арсенина
Візерунками гнучкими
Доля стелиться.
В’ється, б’ється,
Завиває,
В муку мелеться
Викладає на дорозі
Долі борошно,
Хто іде, бере з собою
Мене пригоршню.
Меле муку у муку
Долі прісної,
Залишає без вини
І без присмаку.
Все до крихти відбирає,
І не міниться,
Спрагу втомою зганяє,
В землю сіється.

Ти ішов і згріб до купи,
Що виднілося.
Ти мішав...
Та муки не лишилося...


© Copyright: Арсенина, 2007
Свидетельство о публикации №107120302278
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Арсенина
Рецензии
Написать рецензию
Я сейчас лопну, от переполнения эмоций

Кристина Монастырская   06.12.2007 14:42   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Арсенина