Ти, схоже, позивач сумлінних літ,
Чи, може, зим розталих суплікатор,
Анахорет чи ангел, чи аматор?
Сідай, пашниця стине на столі !
Розкриймо вдвох китайський фоліант…
Він знає все, що доля присудила:
Підем по вітру під яким вітрилом
Де згинемо і в чому наш талант...
Тож, з відчуттям любові, – не біди,
заплющив очі, без думок, без рухів
допоможи відраз, зібравшись з духом,
потайки в день наступний перейти...
Розмова у темрявi
© Copyright: Олег Борисович Тарасов, 2007
Свидетельство о публикации №107120201480
Свидетельство о публикации №107120201480
Рецензии