Плюскiт - Збiрка - Парасоля для долi

Плюскіт... і вічність гойдається кволими колами –
брижами дихають сутінки, мліє у тремі ріка.
Хлипає тиша – розхлюпана, вкрай невдоволена...
Плином торочиться місяця, витканий сріблом, рукав.

Всесвіт хвилюється, крається, гусне настояно –
оку не випити стільки, цей трунок хмільніший за сон.
Видно до голки, збирай що на килимі зорянім...
Спокій, здогадкою зораний, серце бере у полон.

29 Листопада 2007


Рецензии
Чарівність рим додає особливої вишуканості рядкам...
ніби човен гойдається на хвилях, під місячним сяйвом.

З повагою і найкращими
побажаннями...

Корнейчук Пётр Ефимович   03.12.2007 13:32     Заявить о нарушении
Дякую П. Петре,
Завжди тішуся, коли Ви переглядаєте мої спроби і
залюбки перечитую Ваші,
З повагою,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   04.12.2007 00:12   Заявить о нарушении