Спадають таємниці,
як одяг на підлогу.
У стрілках перевести
ще дрібку насолоди –
веде стрімка дорога
невтомно та розлого,
напитися, сп’яніти
від любощів...
та й годі.
Розсіяне проміння –
тепло вросло у шкіру.
Бажання притамуєм
та повінь передбачим,
із рук сплетемо ніжність,
забудемо про міру –
тут ми та неба подих,
затриманий
неначе.
Ніяк зніяковіти –
бо струменіє «хочу»,
бо тілом промовляють
благання меценати.
А пальці розтеклися
та світ, мов потороча.
Народжувати рухи –
у пристрасті
вмирати.
Уста розшаленілі
та серце розпростерте,
себе роздарувати,
щоб ночі стало мало...
Ціною не скупитись
за таїни відвертість,
та думати щомиті,
що миті –
крила шалу.
27 Листопада 2007
Спадають таeмницi - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107112800197
Свидетельство о публикации №107112800197
Рецензии