Заглянь в iсторiю страждального народу,
Вiдчуй той бiль та плач, що нашi пращури несли на своїх плечах,
Згадай страшнi роки, а саме 1932-33тi ,
що стiльки горя принесли...
Жорстокою рукою управлiння згубили тисячi людей-
дiтей, жiнок, старих людей, чоловiкiв,
Се ж було рiдне людство українське!
То є обов`язком та покликом наступних поколiннь та наших,
Цю дату в Листопадi пам`ятати,
Всiм встати як один i в ту далеку далечiннь пiднятися думками,
Хвилиною мовчання вшанувати всiх загиблих,
Тримаючи запаленнi свiчки в своїх долоннях,
Назавжди тихою сльозою залишить в серцi смуток-час голодомору,
Зiллеться в братський крик жаллю. Та совiсть маєм
не забути, той жаг, що коївся тодi,
I так нещадно та безжально нищив людей
нi в чому неповинних та що страшнiше?
Се ж самi люди те нещаснє українство в могилу завели!!!
24.11.07
Присвячу ться людям голодомору 1932-1933рр
© Copyright: Лолита Аветисян, 2007
Свидетельство о публикации №107112500445
Свидетельство о публикации №107112500445
Рецензии