Нове - це добре згадане старе...

НОВЕ – ЦЕ ДОБРЕ ЗГАДАНЕ СТАРЕ…
(Діалог)

“Г е р Ш у л ь ц – німець. П а н Т и т а р е н к о – українець. Солдати сумлінно виконують накази, але вони теж люди… Ти не один!”
Учасникам діалогу по 77 років, але Бог зберіг їм чудове фізичне та розумове здоров’я. Обидва учасники Другої світової війни, тільки у складі різних армій.
Діалог відбувається у квітні 2001 року в помешканні пана Титаренка в Тернополі, куди східняка після війни було направлено “на укрепление кадров”.

Г е р Ш у л ь ц:
Здоров, Василю, друже! Як ти тут?

П а н Т и т а р е н к о:
Фріц! Гутен таг! Привіз гуманітарку?
Як я? Учора пенсія капут!
А сало є… й цибуля. Вип’єш чарку?

Г е р Ш у л ь ц:
Ти як припросиш – тут я й хенде хох!
З тобою в нас давно коротка мова:
Ще як з Іваном Котовим удвох
У штаб свій волокли мене під Львовом…

П а н Т и т а р е н к о:
Ну, знову! Це вже вкотре ти згадав
Ту, першу, зустріч? Ох і світлий спомин!..

Г е р Ш у л ь ц:
А може, ти мене урятував!
Інакше – чи не вбили б, невідомо.
А так – моя скінчилася війна.
Твоя ж, хвалити Бога, – у Берліні…

П а н Т и т а р е н к о:
Та годі, Фріце! Будьмо! Пий до дна!

(Пауза. П’ють, закушують)

Г е р Ш у л ь ц:
Уф-ф! Добре. Що нового в Україні?

П а н Т и т а р е н к о:
О… в нас тут дивні кояться діла!
Розмови потай пишуть на касети.
На їх підставі мода в нас пішла…
Палити Президентові портрети,
Судити ляльку… Ще й вінки кладуть –
Йому ж! І цідять кров свиней, мов брагу…
Зі шкури пнуться, лиш би привернуть
До себе, опозиції, увагу!

Г е р Ш у л ь ц:
Вінки, вогонь і кров? Це окультизм.
А збоку – шоу, дивне і цікаве.
Чи знаєш ти, як переміг нацизм?
Робили все незвично та яскраво!
Скандують… гам, плакати, прапори…
Конфлікти, бійки, виступи скандальні…
“Плюй, бий, але про мене говори!” –
Так привертався інтерес загальний…

П а н Т и т а р е н к о:
Щоб Президента скинути, в людей
Обурення слід викликати штучно.
Тож у святий для українців день,
Коли мав квіти покладати Кучма,
Молодчики напали на спецназ,
Пляшки з “коктейлем” кидали, каміння…
А розігнали б їх – у крик би враз,
Що постраждали демонстранти мирні!

Г е р Ш у л ь ц:
Шукали й наці привід для заяв:
“Поліція лиха, а ми хороші!”
Щоб їх режим “поганий” розганяв,
На вулицях чинилися дебоші.
Коли у влади вийшов весь терпець
І партію бандюг “призупинили”, –
Вони всі заборони нанівець
Порушеннями зводили щосили…

П а н Т и т а р е н к о:
А скільки шуму, що Гонгадзе зник!
А гасла – тьху! “Георгій, ми з тобою!”
Де – на тім світі? Там цей чоловік
Якби був з вами, – в чані зі смолою
Варився б, мабуть! Дехто пише, втім,
Що він живий і виїхав у Штати.
Хоч так хоч сяк – ім’ям, скажу я, цим
До путчу якось грішно закликати…

Г е р Ш у л ь ц:
А ти про Хорста Весселя щось чув?
Його ж зробили наці як героєм?
У них штурмовиком недовго був,
Покинув їх – і… вмер. Було все грою:
Про нього пісня – з найгучніших штук, –
Яка в нацистів гімном хутко стала,
І: “Вессель!” – мов на перекличці, гук,
І: “Тут!” – юрба у відповідь кричала!

П а н Т и т а р е н к о:
А преса опозиції? Це жах,
Яке то чтиво страхітливо грязне!
А за кордон писати і в листах
Себе назвати – ким? “Сумління в’язнем”!
“Я мучениця! Знайте, всі світи!”
Плакат – з-за ґрат жіноче видно личко.
“Я не зламалась, – підпис, і: – А ти?”
Такий-от “натяк” тонко-невеличкий…

Г е р Ш у л ь ц:
А ти б газети наці погортав!
Побачив би: не преса, а гидота.
А Йозеф Геббельс в ній якось постав –
Це треба ж! – у наручниках на фото!
Писав, що зазнає жахливих мук,
Бо влада переслідує жорстоко…
От ідеолог! Вірили йому…
Для всього світу вилізло це боком!..

П а н Т и т а р е н к о:
Ой, Фріце! Я шокований... Ото…
Такого ж бути начебто не може…
У наці й ФНП аж на всі сто
Манери боротьби за владу схожі?!

Г е р Ш у л ь ц:
Виходить, так! Цікаве відкриття…
А що, як прийде ФНП до влади?
Немовби у концтаборі, життя
У вас настане за “нового ладу”?

П а н Т и т а р е н к о:
Мабуть, не зовсім… та добра не жди
Від тих, хто коїть страхітливі речі!
При Кучмі, звісно, теж не без біди,
Умов людських і він не забезпечив…
А депутати наші взагалі…
Це ж не законотворчість, а наруга!..
Та що це ми? Горілка ж на столі!
Ніж говорити, вип’єм краще другу!

2001