Газель-2

ОДНОМУ МОЖНА, ІНШИМ — НІ
(ГАЗЕЛЬ-2)
Прекрасній Ю. Т.

Ви граціозні, мов газель. Стійкі, як “Леді Спід Стік” гель.
Хоч скільки обійдеш земель, — такі на світі ви одні.

Віце-прем’єром ви колись як стали, залетівши ввись,
За енергетику взялись — за справи, як війна, страшні.

З трьох літер диво-комплекс — ПЕК. Там олігархи, цур їм пек,
Не боячися небезпек, багатства нажили значні.

Зарплат не бачать трударі, порядні люди — злидарі,
А можновладці, що вгорі, мільярди крутять у “тіні”.

Не потерпіли ви (не з тих!) схем їхніх хитрих тіньових —
І з тьми потоків грошових чимало стали, мов ручні.

А людям стало легше жить: держава почала платить.
Кабмін, як зміг, наблизив мить появи грошей у казні.

І вийшло так: своєму “гам”, а решті — ні фіга не дам.
Де совість, як не сором вам, — чи не поясните мені?

Панамський ваш сеньйор Павло мав право “тирити” “бабло”?
Це, певно, й вам допомогло зробити іншим “чорні дні”?

Як Паша крав, то ви — мовчок. А як Гришок чи Ігорок*…
Несправедливо — просто шок: одному можна, іншим — ні!

То в чому ж виплат людям суть? Вас Президентом тягне буть?
А потім кошти попливуть до рук осіб, що вам зручні?

А красти заважали чом? Щоб конкурентам був “облом”?
Щоб кожен проти вас був гном у передвиборчій борні?

Назве Некрот вас ще не раз слівцем “газель” від слова “газ”.
Будь ласка, тільки без образ: з любові всі мої пісні!..

2001

—————————
*Будь-який збіг цих власних назв із реальними особами — випадковий.