Расстаться с городом
Нестримні сльози на очах,
Тебе не зрадила, повір,
Бо я не вмію так…
В душі моїй,
Немов струмок назавжди обірвався,
Ти вже не мій,
Зі мною щиро попрощався.
Усі свої пісні,
Усе тобі я подарую,
Поплачу, посиджу,
Та поміркую.
Можливо більшість мрій моїх,
Лиш тут здійснилось,
Можливо зараз сплю?
Можливо все мені наснилось?
Та ні.. не сплю…
Вже треба йти,
Прощатись я не вмію,
А знаєш, ти мене прости!
А знаєш , я у тебе вірю…
Свидетельство о публикации №107111903409