Басня-сонет о шагах навстречу
Якась істота малознана й нескорима
Пообіцяла в лісі темному без страху
Геть покінчити врешті із вовками злими
І врятувати весь звірячий люд від краху.
Її прихильники зібрались і без стриму
На царство ідола пропхали, давши маху:
Не з’ясувавши до пуття, хто ж перед ними,
Зволіли бачити главою черепаху.
Назустріч кроки швидко мала б їм робити,
Але ж зо триста літ живе - куди спішити.
То й годить спершу любим друзям - крокодилам.
Тварини, звісно, з темпом змін таким не згодні -
Мабуть, тому багато хто з них вірить силам,
Які "покращують життя уже сьогодні".
Липень 2007
Свидетельство о публикации №107111902466