Сонет о личном
(а також трішечки про невіддільне
від суто особистого суспільне)
У мові солов'їній та барвистій
Є загадок усяких "до руля".
Який мудрак, усе не втямлю я,
Назвав життя людини ОСОБИСТИМ?
Хіба ним хтось живе для себе чисто?
Свати й куми, сусіди і сім'я.
У кожного - центральна роль своя:
Тобі на нервах грають ці артисти.
А ти (із відчуттям провини, в стресі)
Кладеш чужим нечесним інтересам
Здоров'я, час і сили на олтар...
В суспільному житті цього немає:
Тебе святих обов'язків тягар,
Навалених системою, ламає.
Свидетельство о публикации №107111902452