Покриваючи крила пером
створюючи тебе з ребра
Вимоливши у неба позачергових пiльг
Скільки тобі потрібно мого тепла,
Аби подумки відірватися від землі.
Богу боже, тож візьмемо по вінцю
Терном, лавром чи не все одно
У зіницях щирих волоцюг
Каменисте і прозоре дно.
Хочеш я тебе залоскочу?
Щоб померти з сміхом на вустах
На картатих сходинах дощу
Марить гордим стягом «Висота»
***
Дай мені право на револьвер,
І напиши листа
В роті троянда
в душі Агасфер
Тихо руйнує міста.
В сутності з наших з тобою химер
Тхне непогане амбре
Хто з нас напише кому реквіем
Хто візьме восьме баре?
Хто тобі радив впасти з моста
Зрікшись моїх ідей…
Хто прийде пити хмільне молоко
З надр моїх грудей?
Я простелю волошкову путь
Квітами газових плит
Схиблені риби наших ночей
Виродять нову Ліліт!
Нова Лилит
© Copyright: Тереза Славович, 2007
Свидетельство о публикации №107111501513
Свидетельство о публикации №107111501513
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.