Мій лагідний звіре, осінь
спливає повіддям жовтим
На тротуари за ніч
нанесло листів Саду
Я сяду на потяг вранці
щоб сон цей забути вкотре…
У тмянім купе-барлозі
закутаюсь в плед бабусин.
Коли перегук рейок
навіювать стане спокій,
я викличу Дух Сонця,
міцніше стулю повіки
і помандрую в гори,
де серце своє залишив…
А тіло моє Зомбі
доїде в якийсь Красилів
i буде чекати в кнайпі.
Воно уже звикло…Мабуть…
©2007 Святослав Синявський
Тiло-Zомbie
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2007
Свидетельство о публикации №107111002758
Свидетельство о публикации №107111002758
Рецензии
тiла нашi - зомбi. авжеж...
i мабуть, нiчим не зарадиш.
тут тiльки-но душу знайдеш -
свiй власний же спокiй вкрадеш...
Ли Лонли 10.11.2007 20:55 • Заявить о нарушении
i мабуть, нiчим не зарадиш.
тут тiльки-но душу знайдеш -
свiй власний же спокiй вкрадеш...
Ли Лонли 10.11.2007 20:55 • Заявить о нарушении