Моя єдина ціль життя – не перейти у небуття
І не забути почуття, як дарує нам життя.
Бо як в душі бува у нас
Нема покою в певний час,
То й радості немає,
Все серце забуває.
Та нащо нам без щастя жити,
Це все одно що не любити
Той подих вітру в спеку
Та навесні лелеку.
Без віри в серці нам не можна,
Тоді людина неспроможна
Любити все навколо
Та розуміть це слово.
Отож, радійте життю, люди
Та наберайте повні груди
Повітря нескінченного,
Але дуже значеного.
Моя цiль життя...
© Copyright: Соффит, 2007
Свидетельство о публикации №107110503015
Свидетельство о публикации №107110503015
Рецензии
Супер!" Не чекала такого щірого вірша на рідній мові від тебе! Бажаю й надалі творчих надбань!"
Ольга Яворская 20.12.2009 18:56 • Заявить о нарушении
Ольга Яворская 20.12.2009 18:56 • Заявить о нарушении
"Сама не чекала" В тебе тепер є маленька муза! Чекаю нових віршів на детячій сторінці! Досить рахувать рік за сто!
Ольга Яворская 22.12.2009 01:15 Заявить о нарушении
Ольга Яворская 22.12.2009 01:15 Заявить о нарушении
я смотрю нравится родной язык.( блин сама хотела на украинском написать, но чета в лом искать где он включается =))) так что простите за несоответствия.)
Соффит 22.12.2009 01:27 Заявить о нарушении
Соффит 22.12.2009 01:27 Заявить о нарушении