Мiста дiти навiженi

На червоній скатертині
Розкладу свої мобільні –
Рахуватиму дзвінки.

На п’ятнадцятій хвилині
Поправляю скатертину –
Бо вібрують, гомінкі.

Подивилась – сорок вісім,
Двадцять СМС-ок, - злився.
Вмочую сухарик в чай.

А живуть же люди в лісі,
Де повітря, зорі, лиси (?),
І мобільні не дзинчать.

Тільки тут живуть скажені,
Міста діти навіжені.
І чого вони не сплять???

Врешті-решт настала північ,
Батареї трьох мобільних
Тихо пискнули. Мовчать.

Я заплющу оченята.
Починаю позіхати.
Спати хочу. І плювати....


Рецензии
Спи, дівчино надмобільна,
До міських шумів не схильна,
Дихай мрієй лісовою!

Хай тобі насниться диво,
Світ приємний і вродливий,
І залишиться з тобою!

В серці, погляді, віршах...

Юрий Дубинский   02.11.2007 18:43     Заявить о нарушении