Ти пишеш, що тебе я не кохаю
Що сам себе я спритно ошукав.
Якщо це не кохання, то питаю:
Чому ж я через тебе так страждав?
Ти пишеш, що не потребуєш жалю
Та чи бува безжалісна любов?
І серце моє повниться печаллю.
Невже мене не розумієш знов?
Бажати щастя для коханої людини
Вважаєш ти: у цьому сенс кохання
А я вважаю це лише частина
Не перша мабуть, й точно не остання
P.S.
Ми один одного, я певен, зрозуміємо
І наше щастя зможемо знайти
Я сподіваюсь ми кохати вміємо
І будемо кохати: я і ти.
В дпов дь на лист кохано
© Copyright: Андрей Зборовский, 2007
Свидетельство о публикации №107103102586
Свидетельство о публикации №107103102586
Рецензии
Чудовий вірш, від нього лине якесь невимовне сяйво.
Я вирішив додати Вас до списку рекомендованих авторів, тому що Ваші твори заслуговують на те, щоб бути прочитаними та оціненими.
З глибокою повагаю
А.Б.
Багрий Андрей 28.11.2007 13:01 • Заявить о нарушении
Я вирішив додати Вас до списку рекомендованих авторів, тому що Ваші твори заслуговують на те, щоб бути прочитаними та оціненими.
З глибокою повагаю
А.Б.
Багрий Андрей 28.11.2007 13:01 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, мені дуже приємно читати такі відгуки.
Завжди радий Вам
А.З.
Андрей Зборовский 29.11.2007 00:02 Заявить о нарушении
Завжди радий Вам
А.З.
Андрей Зборовский 29.11.2007 00:02 Заявить о нарушении