Ми розмовляли довго, щиро
І ніч минала за хвилину.
Та мрії так відлунювали мило,
Ніяковіючи зникали за провину.
Провину їхню в тім я бачу,
Що нездійсненні та ледачі.
Думкам бракує лише вдача,
Та видно не легкі задачі.
Ти обіцяв довіку щастя,
Та клявся в вічному коханні.
А зрада принесла не щастя,
Порушив наше ти єднання.
Ті оправдання не доречні,
Не вмію зраду я прощати.
До цього бачу, ти вже звичний,
До речі, буду тепер знати.
Ми розмовляли довго, щиро
© Copyright: Инесса, 2007
Свидетельство о публикации №107103000589
Свидетельство о публикации №107103000589
Рецензии
I по украинскi совсем не бачу,
Ну и поставила вже Ті мэне задачу?
Читаю I, ужо и плачу,
Ну, как жi буду I до речі, объеснятсi!
С улыбкой:)
Владимир Рыбкин 14.11.2007 18:10 • Заявить о нарушении
Ну и поставила вже Ті мэне задачу?
Читаю I, ужо и плачу,
Ну, как жi буду I до речі, объеснятсi!
С улыбкой:)
Владимир Рыбкин 14.11.2007 18:10 • Заявить о нарушении
А обьяснятись и не треба,
Я знаю щирість ваша неба.
А буква І не цебулина,
Мозолить око лиш хвилину.
Усміхнулась:)
Инесса 15.11.2007 05:46 Заявить о нарушении
Я знаю щирість ваша неба.
А буква І не цебулина,
Мозолить око лиш хвилину.
Усміхнулась:)
Инесса 15.11.2007 05:46 Заявить о нарушении