Не можу я це зрозуміти,
Знов осінь ходить поміж нас,
Куди печаль свою подіти,
Вона зі мною увесь час
Осінній холод відчуваю,
Я загубилася в собі,
І осінь про одне благаю:
Щоб віднесла любов тобі
Я тільки бачу твої очі,
В них ніжна, лагідна блакить,
Моя душа одне лиш хоче,
Її не можу зупинить
Я, ніби привида торкнулась,
І ось вже він розтанув знов,
І я у відчай повернулась,
О, де ж ти, де, моя любов?
До мене, чуєш, повернися,
Тебе чекаю і молю,
Осіннім листям пригорнися,
О боже, як же я люблю!
Холодний вітер закружляє,
Опале листя затремтить,
Зі мною осінь розмовляє
І серце крає і болить
Тебе, я знаю, знов зустріну,
Звільнюсь з обіймів самоти,
Свою надію не покину,
Моя ж любов - це тільки ти.
Осiннiй сум
© Copyright: Елена Эрато, 2007
Свидетельство о публикации №107101703181
Свидетельство о публикации №107101703181
Рецензии
Це вiрно , серце нас не зрадить
Воно не може говорить
Колы почуе блызьку радiсть
Воно радiе i болыть
Давно не писал на украинском , простите если что не так
Стихотворение у Вас получилось золотисто - грустным .
удачи :)
Дмитрий Крымчанский 18.10.2007 00:34 • Заявить о нарушении
Воно не може говорить
Колы почуе блызьку радiсть
Воно радiе i болыть
Давно не писал на украинском , простите если что не так
Стихотворение у Вас получилось золотисто - грустным .
удачи :)
Дмитрий Крымчанский 18.10.2007 00:34 • Заявить о нарушении
Да, Вы, наверное, правы.
Спасибо за отзыв.
С уважением.
Елена Эрато 18.10.2007 16:50 Заявить о нарушении
Спасибо за отзыв.
С уважением.
Елена Эрато 18.10.2007 16:50 Заявить о нарушении