Iз камiнцiв, пiщинок, билинок, подихiв
Замордованих, закатованих, похованих
Рабів, коней, собак та коханок
Височить над прірвою
Курган душ наших,
Одна з яких пробилася
Крізь товщу небуття
Деревом на сході,
Що вранці вітає
Сонце багряне.
17 серпня 2007 р.
Свидетельство о публикации №107101602850