Памятати мушу
змиває сльози дощ осінній.
Чомусь стою, вдивляючись у даль
минулого… там колір тіні
Розмитий шлях. Проїхав хтось лихий.
Швидкі колеса брудом заслідили.
Цей шлях тоді не був такий.
В минулому ми вже по нім ходили
Колись, ногами прадідів, дідів.
Їх відчуттями втамувала душу.
Вражає і сьогодні тихий спів
минулого… я пам’ятати мушу
Свидетельство о публикации №107101500770
Хай щастить Вам, дуже гарний вірш.
З повагою!
Корнейчук Пётр Ефимович 19.12.2007 19:00 Заявить о нарушении
Марина Скимен 19.12.2007 21:22 Заявить о нарушении