Какими мы стали

 Какими мы стали.

Что такое двух стран нерушимый Союз?
Это, тесная связь. На века единение.
Когда дружба народов прочней брачных уз,
На основе взаимно любви, уважения.

Есть прообраз Союза, ячейка семейная.
Так когда-то нас в школе и ВУЗе учили.
Не из пошлых романов, не умильно-елейная.
Почему ж мы про это так быстро забыли?

Белорусский Народ референдум провёл,
Возродить Белорусско-Российское Братство.
Наш Союз, что к Победе над рейхом привёл,
В прах, повергнув фашизм, как исчадие гадства.

Создан «орган» серьёзный, но он импотент.
Безуспешно Союз возродить он пытается.
Всем понятно давно, толку в «органе» нет.
Словоблудием он и фигнёй занимается.

Вот последний пример. Злополучнейший газ,
Предлагаем продать мы по рыночным ценам.
Не прибалтам, а Братьям, что не предали нас
И не стали для НАТО угодливым членом.

На минуту представьте, что ночью, Супруга,
Когда в вас вдруг, тот самый, кураж закипит,
Пролепечет; родной, стала платною эта услуга.
По другому «низя». Рынок брать за услугу велит.

Я представил. Потоки отборного, нашего, мата
В горле комом огромным от обиды застряли.
Мы ведь верными Братьями были когда-то.
До чего мы дожили? Какими сегодня мы стали?

 Октябрь 2007г.


Рецензии
Резолюція мітингу національно демократичних сил Дніпропетровщини з нагоди 89-ої річниці Соборності України
„Допоки! Кати українського народу
будуть існувати в назвах вулиць і майданів,
та стовбичити на наших вулицях та майданах”
В січні 1918 року IV Універсалом Центральної Ради була проголошена самостійність Української Народної Республіки, який починався словами :”Твоєю силою і волею! Народе України”. Сьогодні з тої пори минуло 90 років. В січні 22-го числа 1919 року відбулось об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної республіки в єдину Соборну Державу. Сьогодні ми святкуємо цю знаменну дату. Але з історії ми добре знаємо хто і як руйнував нашу державу. Не перевелись ці „воріженьки” і навітній українській історії. Знову піднімають голос реакціонери з Партії Регіонів, КПУ про так званий Сєвєродонецьк-2, в якому в 2004 році робили спробу розколоти українську державу. На щастя і завдяки волі українських патріотів ця спроба була ганебно провалена, але розкольники не були покарані за державну зраду.
До сих пір найлютіші вороги української державності під прапором комунізму присутні у Верховній Раді України, в районних та міських радах, воюючи проти власної держави. Зло не покаране. Це зло стовбичить на майданах і вулицях в огидних назвах. Вулиці наших міст продовжують носити імена катів українського народу.
Не зважаючи на Указ Президента України „Про заходи в зв’язку 75 роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні” по виконанню його не зроблено абсолютно нічого, що стосується демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків особам, що причетні до голодомору, а також неперейменовані вулиці, що носять імена цих злочинців.
Учасники мітингу вимагають від влади негайно вжити заходів по виконанню Указу Президента України:
1. Депутатам від національно-демократичних сил Наша Україна, БЮТ та інші в обласній, міських та районних радах виступити з ініціативою про перейменування вулиць та міст.
2. Депутатам обласної ради ініціювати перейменування міста Дніпропетровська на історично виправдану назву Січеслав, як це було проголошено Центральної Радою в 1918 році. А також перейменувати область в Січеславську.
3. Від Кабінету Міністрів України, обласної ради та районних рад вимагаємо закласти в бюджеті кошти на виконання Указу Президента України, зокрема, по увіковіченню пам’яті жертв Голодомору та комуністичних репресій, та на перейменування міст та вулиць
4. Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації – виконати ВЖЕ ПРОФІНАНСОВАНЕ рішення про встановлення меморіалу на дев’ятому кілометрі Запорізького шосе в місті Дніпропетровську. Спільно з Дніпропетровською міською владою вирішити питання встановлення пам’ятнику жертвам Голодомору на місті нині існуючого пам’ятника ініціатору Голодомору в Україні Г.Петровського на Привокзальній площі.
5. Від обласної прокуратури – перевірити використання коштів, асигнованих на створення цього меморіалу, та у випадку їх нецільового використання – притягти винних до карної відповідальності.
6. Створити спеціальні комісії при обласній, та районних державних адміністраціях, міськвиконкомах з обов’язковим включенням представників від національно-демократичних партій та громадських організацій, які повинні будуть визначити художню вартість пам’ятників діячам тоталітарної епохи, та зміну назв вулиць та майданів.
7. Політичним силам, які складають демократичну коаліцію в Верховній Раді України винести на обговорення законопроект про заборону комуністичної ідеології, як злочинної.
Ми вважаємо, що є всі умови для того, аби Указ Президента України був протягом 2008 року виконаний у повному обсязі і безумовно.
____________________________________________________________
Такими мы стали...

Лидия Штейнингер   28.01.2008 13:40     Заявить о нарушении
Здравствуй, Лидия!

Спасибо Тебе за отклик. У нас, многое из того что ты написала, уже было. Памятники сносили, покойников ругали, города, площади и улицы переименовывали. И всё во имя Народа и его блага. Это всё глупость.
Для меня главное - стал Народ лучше жить? Если стал, то хорошо. Если нет - то жулики. У нас почти половина ниже нижнего уровня, да и у вас не лучше. Пол Украины на стороне пропитание добывает. Не в Коммунистической идеологии, по-моему мнению самой справедливой, а в ублюдках-оборотнях дело. В горбачёвых, эльцыных, кравчуках и кучмах.
Как только поделили Народ на богатых(элиту) и бедных и ввели дикий рынок, толку не будет. Так я на старости лет думаю. Ещё раз спасибо за отклик и неравнодушие.

С уважением!

Мужик Седой   28.01.2008 17:15   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.