Червоним полум`ям запалало сонце.
Вітер дерева в коси зачесав.
Але навіщо сонце, я не бачу й неба,
Коли ти йшов, то погляд мій згасав.
Ти самоствердився, а я нічого
Не важу у суспільному житті.
Я розумію, та невже для тебе не важить,
Що розриваюся від почуттів.
Мої страхи і мій єдиний промінь
Ти, але зумію пережить
Розлуку цю і, навіть, не травмуюсь,
Бо у душі десь музика бринить.
Розлука
© Copyright: Дарина Рай, 2007
Свидетельство о публикации №107101100742
Свидетельство о публикации №107101100742
Рецензии