Вже запізно. Трамвай. В перестук почуття
нашу зустріч несе в недоречність.
Краплі сходять по склі, наповняють життя
та дарують думкам безконечність.
Ще зарано на біль. І краї присторог
При словах, що так схожі на вітер.
Я живу цим дощем. Мій душі монолог –
В кожній крапельці, що поміж літер...
11 Квітня 2006
Монолог з Дощем - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107100900063
Свидетельство о публикации №107100900063
Рецензии