Надихатись так – надихати.
Любити – в любові померти.
Воскреснути в слові, і стати
Прозрінням небес… чи мольбертом.
І пам’ять будити сумлінням,
Ввійти, мов повітря, замліти,
Впустити глибоко коріння,
Стук серця підняти… чи вітер.
Пройтись ще незораним полем,
Обняти, мов матір, ідею.
Розвіятись в леготі болем,
Упасти зерном… чи зорею.
Пробачити кривди, інтриги,
Побачити в іскрі бажання,
Розлитись рікою з відлиги,
Улитись у вірш… чи кохання.
Надумати віру та вирій,
Ховати повадки та вади,
Хапатись руками за щирість,
Давати від серця… чи раду.
Не в камінь, не в лід отвердіти,
Не карликом білим палати,
Радіти, як тішаться діти.
Гортати події… чи дати.
Зійти перед Сонцем росою,
Осипатись в попелі плинно,
Не осінь зігріти весною,
А янгола спів… чи причинну...
9 Жовтня 2007
Жити - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107100902527
Свидетельство о публикации №107100902527
Рецензии