Ще вчора сонця блиск вливався у безвинність,
Ще тільки вчора всі шляхи вели у світ -
Такий, що не хова свою нестримність,
Таку, що не листає літ.
Ще вчора шепіт не служив мені спасінням,
Ще тільки вчора, як зайшов з небес каприз -
Такий, що пророста в душі прозрінням,
Таке, що не жаліє сліз.
Ще вчора серця стук відтворював свій вимір,
Ще тільки вчора світ чеканням обгорне-
Таке, що не бажає в гості нині,
Таке, що вчора не верне...
28 Березня 2006
Ще вчора
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107100902287
Свидетельство о публикации №107100902287
Рецензии