стигмати

Иннокентий Флик
Ходжу по храмах:
православних і чужих.
Співаю з іншими:
„Осанна”.
На сон молюсь
за кривдників своїх,
бо як не помолюсь
не сплю до рана.
Святе письмо штудую
 у метро
карманного формату,
і пластиром заклеєні
 стигмати
ховаю під шарфом.


© Copyright: Иннокентий Флик, 2007
Свидетельство о публикации №107100901477
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Иннокентий Флик
Рецензии
Написать рецензию
Чудовий, щирий вірш! Єдина помилака: українській мові притаманне зворотне закінчення дієслова -ся, наприклад, "ховаюся", "молюся". Можна сказати, що заради поезії на це можна незважати. Але хотілося би, щоби вірш був бездоганним.

Із щирим побажанням успіхів,
І.Г.

Ирина Гончарова1   15.10.2007 15:52   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, пані Ірино.
Так, бездоганність - мрія кожного. Але, на жаль, людина - створіння недосконале за визначенням.

Иннокентий Флик   17.10.2007 13:04   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Иннокентий Флик