Кiннотники...
пісками та плесом.
Завіса лісу
їх ховає.
Фіранки туману спадають
на жнива.
Злива змива
сліди біди.
Ви куди,
багрянії хмари?
Варрава вже ступив
на дорогу розбою
й до Бога (до пари,
третій не зайвий,
Отець так полюбляє).
Смеркає-
ться.
24 вересня 1999 р
Свидетельство о публикации №107100802272