Занедбане щастя,
Пропалений килим,
І блакитне небо
Ввижається сірим,
І люди хороші
Здаються лохами,
«И я уж задралась своими стихами»
Прокурені думки,
Зеленеє сонце,
Червоні луги
Та забите віконце,
І люди у віконце
Сують свої харі,
«А я не хочу ваши слушать морали»
Життя є життя,
Воно ллється та пріє,
І кожен живе
Лише так, як уміє.
А люди з порадами лізуть,
З думками,
І знову хороші здаються лохами.
17.03.1999 г.
Думки
© Copyright: Анна Буян, 2007
Свидетельство о публикации №107100303021
Свидетельство о публикации №107100303021
Рецензии