Час

Нині коли твоє тіло ніжить погідне тепло,
коли млость розливає солодкі видіння
подумай про час,
зосередься на цьому понятті…
Чи значить щось для тебе Час?
Чи розум твій в обіймах Часу?
Чи слово «Час» проникло в Серцевину?
Як глибоко?
Як ген далеко?
Наскільки високо?
І скільки часу ще тобі потрібно
щоб час почав ти відчувати?

Нині, коли твій подих став глибоким,
чи владу відчуваєш ти Часу?
Продовжуй дихати повільно, глибоко
як дихає передранковий Океан…
Це так приємно відчувати світло,
що проникає в тіло ,
в глибину єства..
Це так приємно помічати
як затиски звільняють горло…
Твої легені вільними стають,
так небо в полудень
звільняється від хмар
Повітря чисте мов амріта
по тілу струменить
до самого сакрального єства…
О, скільки часу вистачить тобі,
щоб перестати відчувати тіло?
Ти дійсно зараз відчуваєш
як тіло поступово
втрачає обриси свої
в твоїй уяві… сприйнятті… увазі…
О, скільки часу ще тобі потрібно
щоб час почав ти відчувати?

Ти памятаєш «Bells»,
як Алан По промовив
“keeping time, time, time
іn a sort of runic rhyme”?
Тримай свій час…
Прямуй за ритмом…
Риму відчувай…
Своїм єством
у самий унікальний спосіб
Дорогою своєю до Таїни,
яку десь в глибині
душа твоя тримає…
Таїна Вічності – твоя,
Поскільки ти частина –
така маленька,
невіддільна крапля Світу
на длані Батька
Нині і прісно…Амінь…

©2007 Святослав Синявський