Звернення до украiнцiв

(в день виворiв)

Долг гражданский исполняя
Ни на миг не забывая
Родника воды тепло.
(эпиграф)


Господь нам рiдну мову дарував,
Щоб кожен з нас своiх пiзнав.
Вiн об'еднав в одну родину
I дав нам неньку батькiвщину.

Самi найкращii поля,
Де е родючая земля
Вiн Украiною назвав
I шанувати всiм заповiдав.

I нам усiм дав слово боже,
Щоб наш характер був всiм гожий,
Щоб на бiблiйних цих героiв споглядали
Найкращi риси собi брали
Тай храм душi побудували.

Та не змогли ми цьому научАтись
До сутi мудростi добратись
Святиню ми не шанували
I ось жнива для нас настали.

В кукiль усе перетворилось
Цим запишалось, загордилось
Багато з нас в пустинi опинилось
З чужих дорiг на Украiну подивилось.

I серце слiзно тихо вмилось
Журбою очi полонились
И тихо, тихо знов заговорило:

"Не цураймося святинi,
Хоч живемо на чужбинi.
Обеднаймося й дружiмо -
Риси божi бережiмо."

Тож не будьмо ми байдужi,
Бо по сутi ми е дужi.
У братерствi е еднання
Не цураймось, не стидаймось,
А збираймось, величаймось.

Бо духовно ми багатi
Бо до працi ми завзятi
Слiд нам пильнiсть всiм докласти,
А байдужостi пропасти.

В пильнiсть вiру слiд вложити
Вiру чеснiстю нагородити.

З чеснiстю пiзнаннЯ до нас прийде,
А пiзнАння стиманiсть знайде.

В стриманiсть вкладемо терпеливiсть
Е й така у нас можливiсть.

В терпеливiсть благочестя
В благочестi братство е
Братство всiм любов несе.

Лиш тодi ми украiнцi,
Що плекались по одинцi.
Слово може всiх з'еднати
Хочем цього ми божати.

А воно могутня сила,
Що усiх нас породила.
Лиш воно могутнiсть мае
Всiх до гурту закликае
Украiну славити бажае.