А за вiкнами знов ця чудна недо-осiнь
По кишенях складаю свої недо-мрії.
І вчорашнє "іще" на сьогоднішнє "досить"
Я міняю, продавши потерті надії.
Не згадаю, який був останній наркотик.
У безмовність зірок я не вірю давно вже.
Моє тіло сумне і на смак, і на дотик.
Та незнаю, чи справді зі мною було це.
Свидетельство о публикации №107092801018
Александр Шагивалеев 03.10.2007 15:34 Заявить о нарушении