Юлиада Глава 4 укр. мова

ГЛАВА 4
(27.01-24.02.2004 , 8-23.11.2006)
ОТРОЧЕСТВО

1. Усі митті нашого буття
Відміну мають друг від друга
Не поділити на шмати життя
І не зв`язать у клумак туго
Все має свою рацію, фонтан
Та пам`ятається чимсь особливим
Якщо не був ти дятлом сивим
З душею танцював канкан
Завжди зумієшь відрізнити
Де жити , а де краще згнити

2. Народження – рішучійший з усіх шагів
На жаль свідомо ми не пам`ятаєм
За те не має ворогів
Спокійно у ночі відпочиваєм
Одразу кинут виклик світу
Ти можешь ким завгодно стати
Не здатен сам передбачати
Куди подашься після старту
Бо на початку рівні всі
А перемога вже в путі

3. Дитинство , це коли тебе
Куди і як ще не відомо
Але вже тягнуть як себе
Хто як рахує , що знайомо
Тобі стежку обирають
Щоб ти до фінішу біжав
Та фініш ще не визначав
Ті що тягнуть звістно знають
У них і план є про запас
Що змінеться сто раз

4. І от ти “Отрок” що з тобою ?
Ти починаєшь розуміти
Ти почуваєшь сам себе собою
Бажаєшь самостійно жити
Ти робишь перші кроки сам
Уяву сам про світ складаєшь
Сам особисту думку маєшь
І це стає найцікавішим нам
З чого Цезарь починав
І як свій шлях він обирав

5. Так Гая за вуха добре підтягли
На старті батьки не хотіли
Щоб їх потуги всі лягли
І син пішов копать могили
Але все те що самі пам`ятаєм
Ціннішь за досвідом чужим
Та катом із сокирою німим
Де що загубим , що впіймаєм
Черга помилок – плюх на лях
Виводе на потрібний шлях




6. Цезарь себе по цеглі будував
Створював своі зразки
Для себе сам статут складав
Як митець писав мазки
Серед них були шаги рішучі
Таки що раз – і на завжди
Не те що там сюди-туди
А так що сотники відучі
Дивились силі малюка
І згадки залишались у віка

7. Вчився Цезарь у загальній школі
До тями арифметику та мову брав
Не ма дитині важчий долі
Але таку усім бог дав
Коли на вроках не сидиться
Для дурі за малі перерви
Здадуть в любого нерви
З науками не має сили биться
Думки лише про дівчат
Та із квасом автомат

8. Але в школах в давнину
Скази щоб не заважали
Не для сміху і не в дивину
Наглядатаї стояли
І усих знання кому
Не заходили пруз вуха
Хто вважав що школа скука
Мріяв лише про куму
Сікли теє місто жарко
Крізь яке доходить шпарко

9. Цезарь жвава був дитина
І тому частенько досить
Мріяв : «Прийде катова година !
Коли смерть до себе спросить !»
Але важче було дома
Після денного навчання
Юлій стоячи робив завдання
Позабувши що є втома
Тільки десь прижметься стула
Зразу в мозок бьє посула

10. Так Гай стоячи навчився
Креслити , писати
Із науками він бився
Навіть не лягав і спати
С часом навіть на ходу
Вчив вірши , читав , співав
Складав ноти, рахував
У свою дудів дуду
Так лозини виховання
Дало тягу до навчання
 
11. Але навчання в ті часи
Наукою назвати важко
Гірше ліверноі ковбаси
Що вірно - зрозуміти тяжко
Як в історії сучасній
Підручників до неба
Крутять все , де і не треба
А школяр не щасний
Не встигає за змінами спонтанними
Та новими данними

12. У школах 10 років вже бардак
Реформою як дишлом почали махати
І не вирішать ні як
Куди її таки запхати !
Евкліда добре не чипають
Був не москаль і Піфагор
Але і в школі Гая трапився запор
Коли жінки базікать зайве починають
Зібрались , та давай : «Ще не відомо
Чи дійде до закона Ома

13. Ньютон може не родитись
Кюрі протонами не облучитись
Копернік з церквой помиритись
Навіщо дітям за дарма нудитись !?
Бойля , Маріота ще не ма
Дарвін у ботаниці не тямить
Енштейн під носа мямлить
Мічуріна і згадувать дарма
Чого дітям баки забивати
Як що це може і не стати !?»

14. Бабський виспут налякав
Боги слухали не посміхались
Ні хто дарма не натякав
Кошеві, учені здивувались
Навчання ледь не загуло
Дітей матусі забирали
Телепні самі тікали
Але ж не тут було
Жінок слухати – себе не поважати !
Це має кожен козак знати

15. Цезарь виліз на коня
Захищати світову науку :
“Хай все що вчим ми маячня
Та краще вгамувать падлюку
Не має більшоі напасті
Як матері синів спасають
От війн , наук в подол ховають
Від моря бережуть як снасті
І всих навколо починають вчити
Чоловікам як в світі жити
 
16. “Спілку матерів” влаштують
І як ворог біля стін
Гетьмана гуртом штурмують
Не зважаючи на списів тин :
“У наших синів втома
За місто не хай інші гинуть
А наших у рівчак не скинуть !
Вони сидітимуть у дома !”
Плюне старий цетуріон
І поведе не повен легіон

17. З тріумфом козаки вернуться
Голови вінки прикрасять
І не встигнуть озирнуться
Як красуні їх умаслять
А “Спілка матерів”
До претора помчить
Хай дівчат той застидить
Бо не линуть щось до їх синів !
І таких вимог що дня ...
Не впрягти без них коня !!!

18. Одразу краще на хреста
Щоб другі і не гадали
А то дурниця як лапта
Завжди знаходе шкали !
Вчені з цим не сперичались
Як Гай пропонував зробили
На хресті зачинщицю спалили
Тоді гуртом усі зібрались
Піп пробачення в ЮПІТЕРА просив
Та той і так усих простив

19. ЗЕВСУ майдутне все відомо
Його ЮНОНА теж дістала
В ділах , у відпочинку , дома
Коли синів оберігала
Але тепер хоч в Земній долі
До двадцатого століття
Не буде цього свинобиття
Коли жінки від одурі до волі
Сунуть ніс куди не треба
Та галас чути аж до неба

20. Лише ВЕНЕРА схаменулась :
“Юлій не зирка на жінок !”
Сама швиденько обернулась
І принесла в ночі вінок
Скільке Цезарю було – цензури справа
Лише скажу іще не цілувався
До дівчат що правда залицявся
Для своїх років не біла гава
Не знав жіночу ласку
Та дійсну її маску
 
21. Може буду не охайний
Та мети брехать не маю
Не потрібен сенс потайний
І моралі не шукаю
Хто ВЕНЕРА соромно не знати
Собою жінка не дурна
І якщо взялась вона
Амурній справі научати
Звістно має всі права
Бо у коханні голова !

22. За неї хто борзіше
Міг хлопця научити
Намазати смачніше
Щоб хотілося вкусити
Мораль до дверки
Бо читлять богам педофілію
Краще пить саму олію
Або отрути з пів цеберки
І до того ж про мораль
Вигадав Петро Дехтярь

23. А богам вона до лампи
Що бажають , те кохають
Їм навіщо зайві штампи
Вони світ як хочуть мають
Хлопчики , дівчатки
Русалки , гідри , скакуни
Це ще цацки пацани
І крутіші були взятки
Цербери , кентаври
Фуріі та мінотаври

24. От де лихо уявити
Як ставилась скотина та
Щоб чудо таке народити
І не підірвать хребта
Коні з тулубом людини
Дівчини з хвостами
Парубки з рогами
У сні жахливому такі тварини
Збочинцю не являться
А боги з такими бавляться

25. Гадаю з норовом ми з`ясували
Що б по-менше гемороя
На мене більш не набирали
Повернемося до героя
Бо що траплялося у ті часи
Я в загалі не винен
І виправляти не повинен
Гойдать тим паче терези
У той закон що поважаєм
Та в рамки ті що зараз маєм
 
26. За ніч Цезарь ізмінився
Зрозумів що є жінки
За подолами дурком не вився
Не носив у жменях крашанки
Вирішив для себе сам
Рук на дівчат не піднімати
Матюки позабувати
На догоду небесам
В усьом красуням помогати
Боронити їх та зігрівати

27. Але поки ще хлопчина
Цікаво Юлію було
Не кохання , не дівчина
Олімпійських ігр багно
Бажав стати чемпіоном
В усих змаганнях в раз
Терпець узявши про запас
Займався Цезарь марафоном
Верхи їздив , спис шпурляв
З лука кожен день стріляв

28. Плавав , бився на мечах
В довжину стрибав в пісок
Штовхав гирі на плечах
Ледь не розв`язав пупок
Мати Цезарю казала :
“Що ти тягнешь як німе
Ну на що хватати все ?
Різних видів то не мало
Обери єдину дісціпліну
І ломи тоді в ній спину !”

29. “Що ти кажешь мила мати
Я же Цезарь – син богів
Як я можу добре спати
Не зболавши ворогів !”
Але зазираючи за обрій
Засмутити маю трохи
М`язи Юлія як сохи
Перемоги тяжчи мрій
Статтю Гай не відрізнявся
До Геракла не піднявся

30. Був легкий , худий , ренітний
Захлинався на бігу
У вільній бородьбі тендітний
І хворів ще на біду
Але ні кого Гай не слухав
Своє тіло закаляв
Олімпійцем він не став
Зате сил у жили вбухав
Що всі дивувались
Коли Цезарю в бою траплялись
 
31. Звідки сили в тому тілі
Орди варварів щоб класти
Наче б то якщо на ділі
То повинен він упасти
Але от така наука
Як що з малку тренуватись
Фізкультури не цюратись
Не чикати з гори стука
Не спати до обід на шконці
Купатись в ополонці

32. У повсяк денному статуті
Мітить цілі живо
Шляхи не оберати гнуті
Не сподіватися на диво
Сходи в гору прокладати
Обережно у бажаннях
Завзято як на тренуваннях
Справ на пів не покидати
І не має вже причин
Щоб не вийшли з цих хлопчин

33. Славетні імператори
Чудові президенти
Понтифіки , оратори
Та в боги претинденти
Повернусь до вимовленних слів
Батькам та дітям на прикмету
Як що під зав`язок заправити ракету
І скільки не минало днів
Вона впевненно прямує до зірок
Злий не зможе зупинити її рок

34. А от якщо не має виховання
Як за вуха не тянути
Чини не допоможуть , звання
Звитяжцем парубку не бути
Хто сам себе не підкоряє
Ледачий опір не долає
Той і вершків не позбирає
Перемог вогонь йому не ссяє
Коли себе подужати не може
Цілий світ не переможе

35. Боги це Юлію казали
Чи може давні самі знали
Ще пращури переказали
Та Цезаря так виховали
Що великі перемоги
Починаються з малих
І треба добиватись їх
Не руки не шкодуючи не ноги
Доля підкоряється богам
Та тим хто не здається ворогам
 
36. І Цезарь не здавався
З хворями що денно бився
З ледачиством не знався
Наполегливо учився
Підмурок щильно готував
Щоб одразу з старту
На потрапити під варту
Марно часу не тіряв
Жити не бажав дарма
В купі стоячи лайна

37. Юлій кращим був у школі
Не торкався цигарок
Підручників не кидав долі
Приходив вчасно на урок
У храмі бога службу ніс
Вогню хранителєм стояв
Регалії та зброю мав
Не задирав при цьому ніс
Дома спортом занімався
Чемпіоном стати намагався

38. А коли час вільний мав
Не запирався як кугут
Сильно не гуляв
Не вів себе як плут
Кохав розваги між полами
Батькам питань не задавав
Бо од ВЕНЕРИ все узнав
І як свербіло між ногами
На зайві кишенькові гроші
Шукав дівчат які хороші

39. У ті часи із глуздом товарищували
Секс за гроші не забороняли
ВЕНЕРИ жриці добре заробляли
І ціни лагідні тримали
А де хто із набожних
На свята за дарма давав
Гріхи свої покутував
Під ліхтарем і баришень заможних
Не рідко можна було бачить
Або зустріч там призначить

40. Цезарь на лиці не красень
Дівчата самі не чиплялись
Вихід тут як перець ясень
Лише за гроші отдавались
Ніяково ні кому не ставало
Психологію тоді не знали
Комплесками не страджали
А якщо грошей не вистачало
Чикали грішних свят
Та молились на дівчат
 
41. Temel nosce інші написали
Та і не з цього рода
А поки таке не знали
Усим була винагорода
У сердці рівний гуркіт
В очах зорі невтрата
В паху струмка гармата
Смиренний в душі муркіт
Природні намагання
І до богів усі вагання

42. Чотирнадцать Юлію настало
Коли прийшов той час кіпучий
Життя барвінками вквічало
Стрілою КУПІДОН у сердце влучив
Це з усіма бува у перше
З ким в молоді літа , з ким ні
Таке траплялось і мені
Подяка тим хто з неба верше
Ці відчуття не забувають
Їх даже з Цербером вітають

43. За краще все життя віддати
Або на гірше, без очей махнуть
Чим до АІДА спрямувати
Так цього і не відчуть
Розмова звістно про кохання
Не про стони на лугу
Не про оргії в стогу
Не про зустрічі , лобзання
Не по пьяні з першим спати
Чи незайманість в імлі тіряти

44. Я про те велике почуття
Що лише раз в житті приходе
Звертає дійсність в небуття
З розуму на віки зводе
Якому раді старці, молодята
Яке одразу і не розуміють
Але і як проходе не радіють
Бо любов від бога взята
Щаслива , чи не знанна
Але все одно бажанна

45. Кому до сиви втіха
Коханна поруч, діти, внуки
Для кого метушня та лихо
Постійні сльози, муки
Одні життя із ним проводять
Та марять цим коханням
Як книгою з оповіданням
Де знов і знов друге знаходять
І спрага є її читати
Щоб знову щось нове узнати
 
46. Другим воно на мить
І ноє і болить
Лишь сердце щоб розбить
Та сльози дощем лить
Хай воно нещастне
Його не забувають
З усим що станеться рівняють
І мріють , коли сердце гасне
Щоб знову кров кепіла
Та пурхати душа хотіла

47. Цезарь вражений стрілою
Про неї до темна вздихав
Не міркувати головою
Ні що робити з цим не знав
ВЕНЕРА з гори поглядала
Поки що не допомогала
Звичайно трошки співчувала
Але що зробе Гай чикала
Тут МАРС до неї завітав
Цю діспозіцію він проморгав :

48. “Якої к парубку пристала !?
Кому потрібна ця любов ?
Його б ти краще не чипляла
Йому війна потрібна, кров !
Поглянь , це ж імператор !
Йому тріумф потрібен в день
У нього інь, і янь, і дзень !
Дивись іде як термінатор
А ти його весь хист до бою
Зведешь жіночей бородьбою !

49. Хлопцю треба закалятись
Науку січі здобувати
А не з романтикой слюнятись
Та геморой мозгам чипляти
Звитяжець – це не підлабузник !
Чого дарма просить канупер
Якщо дівчина справді супер
Рукой одразу у підгузник
Не треба зайвих балачок з бабами
Час займать корисними ділами

50. За краще – якщо тягне в дірку
Маре очі, зводе коки
Гармату взяти чи мортірку
Та постріляти в різні боки ...”
“Чикай ! Чикай !
Дубенький салдофончик
Не головне в житті погончик
За хідом думки поспівай !
На світ солдатам як родитись !?
Кому у битвах потім битись !?
 
51. Які не вдарять по рукам
Ті на коханні заробляють
Вони не допомога нам
Сто раз на дню у них втикають
Пологи у повії - не надія
Їм гроші треба заробляти
А не солдат тобі рожати
Малюки це тим затія
Хто закохан у життя
У чоловіка , у диття ...”

52. “Ну завела так завела !
Воно навіщо малюку ?
Дітей йому би привела
Та не дурила баки юнаку !”
“Це мені вирішувать самій
Де лягати , з ким лягати
Кому нести дітей до хати
А ти оно біжи мершій !
Спартак уже з гори злізає
Дивись бо Красу наваляє !”

53. “Сюди б ти носа не стромила !”
“А що мені , Спартак , “спартак”
Рабом його я не робила ...”
“Що я по твоєму тупак ?”
“Цього я не казала
Але Помпєя прийдеться гукати
Бо Крас почав у гай тікати .”
“От біс ! Мене ти затримала !”
Марс на Везувій полетів
Бо перемоги Спартакові не хотів

54. І донеслося до ВЕНЕРИ
“Але ! Але ! Але ! Спартак !
Якої ви тікаєти холери !?
Рубайте м`ясо , вас раз так !”
МАРС більше не завада
Вона до Гая повернулась
От того дівка одвернулась
А в Юлія ще вірш не їде до лада
ВЕНЕРА МУЗУ тут призвала
Щоб швидко та допомогала

55. “Меліса , я тебе кохаю
В ночі лише про тебе мрію
Не одвертайся я благаю
А то пердю я і потію ...”
“Що МУЗА ти верзешь !?
Яке потію та пержу !?
Тебе я зараз удушу
Моєї кари не менешь !”
“Сваришь ти дарма мене
Хай КУПІДОН у дівчину стрельне
 
56. Дурниці я ще дужчі перла
Але коли кохання в голові
Чого я тільки їм не терла
А їм слова всі о любві !”
ВЕНЕРА довго не вагала
Щоб стан не ускладняти
Послала КУПІДОНА полювати
А МУЗА через Юлія віщала :
“Цвітуть барвіни та квіти`
За них всих краще будешь ти ...”

57. Купідон на третє влучив
Меліса опір припинила
Цезарь ще не доконючив
А та його уже обвила
Ледве пульс не зупинився
Перший поцілунок
Коханної дарунок
Світ кольорами загорівся
Хто пам`ятає - губи як вогонь
Бутони рвуться , лише тронь

58. У зобі подих сперло
Не вимовити кілька слів
Навколо смуги стерло
Язик отяжелів
Оце він – перший поцілунок
В житті бува один єдиний
До того якщо і не винний
Від душі у подарунок
Після жіночих райських врат
Це другий яскравіший спогад

59. “Мій любий Цезарь , я бажала !”
“І я , Мілена , теж хотів .”
“Але почати як не знала .”
“А я від страху аж тремтів .”
“На тебе я давно дивилась
Цілуй мене мій любий
Цілуй у тіло та у губи
Як я раніше не рішилась ...”
ВЕНЕРА далі уже знала
Тому кінця чикать не стала

60. Меліса спереду нагрілась
М`яка на дотик стала
Соромливість десь поділась
Одразу дівчина розтала
Розповідати далі я не стану
Зрозуміло дівчина не дура
На жаль існує ще цензура
А то б її крутому стану
Я присвятив сторінок п`ять
Щоб знов і знов у спогади пірнать
 
61. Замордував Гай трохи нас
Але це трапилось на силу
Отрочества скінчився час
Коли знайшов він милу
За ніч хлопець старше став
Інакше вже на світ дивився
З Мелісою душею злився
Відповідальності надбав
За двох уже він міркував
Ад же робить що , ще не знав

62. Мабудь отут і злам
Отрочество вже відпускає
А юність каже нам : “Салам !”
Розкинув руки зустрічає
І головне не скільки років
Трапились які події
Загальні чи суспільні дії
Важливіше - кілька кроків
Що у життя доросле ведуть нас
Змінюючи розум , а не час