Тепло прощальне бабиного літа
запало в серце криком журавлиним,
відлуння щастя, наче сніг торішній,
щеміло в грудях спомином тужливим.
Ушите небо тонким павутинням
у грішну землю – вишивки осінні,
як струни скрипки, що бринять од вітру,
лиш струни ті од віку стали білі.
Чому схотілось в тиші загубитись? –
пожовклий лист, як пляма в моїй долі,
а серце так вітрам моє відкрите,
як віт обійми, коли дерева голі...
Тепло втішає бабиного літа –
остання крапля трункового меду,
в осінніх щоках яблука сміються –
здається й щастя більшого не треба...
Бабине лiто
© Copyright: Алхимия Чувств Натали, 2007
Свидетельство о публикации №107092003044
Свидетельство о публикации №107092003044
Рецензии
Дякую за хороші вірши,сподобалось все, що читала...Запрошую на свою сторінку з російсько-українськими віршами.
З теплом
Людмила Петрук 18.09.2009 22:48 • Заявить о нарушении
З теплом
Людмила Петрук 18.09.2009 22:48 • Заявить о нарушении
дякую, Людмило, за запрошення - неодмінно скористаюсь ним!
добра!
Алхимия Чувств Натали 19.09.2009 15:03 Заявить о нарушении
добра!
Алхимия Чувств Натали 19.09.2009 15:03 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.